острішкуватий
ОСТРІШКУВАТИЙ, а, е. Який має краї, що нагадують острішок. Перед ним замайоріли.. Смолярчукові копи; з високими острішкуватими шапками, вони гордовито бовваніли довгою стайкою на просищі (Кос., Новели, 1962, 170); // перен. З навислими краями (про брови, вуса, волосся). Випнуте підборіддя [старшини], гострий погляд з-під острішкуватих брів і довгі вуса... робили його подібним до яструба (Панч, Гомон. Україна, 1954, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | острішкуватий | острішкувата | острішкувате | острішкуваті |
Родовий | острішкуватого | острішкуватої | острішкуватого | острішкуватих |
Давальний | острішкуватому | острішкуватій | острішкуватому | острішкуватим |
Знахідний | острішкуватий, острішкуватого | острішкувату | острішкувате | острішкуваті, острішкуватих |
Орудний | острішкуватим | острішкуватою | острішкуватим | острішкуватими |
Місцевий | на/у острішкуватому, острішкуватім | на/у острішкуватій | на/у острішкуватому, острішкуватім | на/у острішкуватих |