випнутий
ВИПНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до випнути. Сам Маковейчик маленький на зріст, але груди має розвинені й завжди випнуті молодцювато - "колесом" (Гончар, І, 1954, 48).
2. прикм. Який видається, виступає наперед. Трохи випнуті вилиці й дивовижно пухнасті брови і вії робили його обличчя виразним, - воно одразу запам'ятовувалося (Собко, Запорука.., 1952, 34); Довкола випнутого підборіддя двома струмками спадали пругкі вуса (Панч, Гомон. Україна, 1954, 26).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | випнутий | випнута | випнуте | випнуті |
Родовий | випнутого | випнутої | випнутого | випнутих |
Давальний | випнутому | випнутій | випнутому | випнутим |
Знахідний | випнутий, випнутого | випнуту | випнуте | випнуті, випнутих |
Орудний | випнутим | випнутою | випнутим | випнутими |
Місцевий | на/у випнутому, випнутім | на/у випнутій | на/у випнутому, випнутім | на/у випнутих |