паровозний
ПАРОВОЗНИЙ, а, е. Прикм. до паровоз. В'ється дим, як сива хмарка, з паровозної труби (Забіла, Промені, 1951, 58); Голоси їх заглушив своїм криком паровозний гудок (Гончар, II, 1959, 311); // Признач. для стоянки, ремонту і т. ін. паровозів. Вертаючись оце з роботи, з паровозного депо, на вокзалі наткнувся [Костюк] на сутичку артилеристів.. з гайдамаками (Головко, II, 1957, 527); // Який обслуговує паровоз, працює на паровозі. Їм назустріч від куреня йде людина в одежі паровозного машиніста (Ю. Янов., І, 1954, 236).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | паровозний | паровозна | паровозне | паровозні |
Родовий | паровозного | паровозної | паровозного | паровозних |
Давальний | паровозному | паровозній | паровозному | паровозним |
Знахідний | паровозний, паровозного | паровозну | паровозне | паровозні, паровозних |
Орудний | паровозним | паровозною | паровозним | паровозними |
Місцевий | на/у паровозному, паровознім | на/у паровозній | на/у паровозному, паровознім | на/у паровозних |