поетизувати
ПОЕТИЗУВАТИ, ую, уєш. 1. недок. і док., перех. і без додатка. Уявляти, зображати кого-, що-небудь у прикрашеному, поетичному вигляді; поетично сприймати кого-, що-небудь. [Хоростіль:] Сам ваш вид, сам ваш голос додає мені енергії, смілости [смілості] і відваги.. [Юлія:] Поетизуєте занадто. Творите собі в фантазії чудові образи, любите ті образи, впиваєтеся ними, а потому, коли маєте при собі живу людину з її хибами, приходить розчаровання [розчарування], приходить розлад між ідеалом і дійсністю (Фр., IX, 1952, 167); На батьківщині великого поета [Т. Шевченка] всяко поетизують дерево, шанують і люблять його, як пісню (Вол., Самоцвіти, 1952, 122); В «Прапороносцях» з повною силою виявилося вміння Гончара поетизувати кращі риси нової радянської людини (Про багатство л-ри, 1959, 166).
2. недок., неперех., діал. Віршувати. - Ну, так що ж ти пишеш? Може ти поетизуєш? (Коб., І, 1956, 136).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поетизую | поетизуємо |
2 особа | поетизуєш | поетизуєте |
3 особа | поетизує | поетизують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поетизуватиму | поетизуватимемо |
2 особа | поетизуватимеш | поетизуватимете |
3 особа | поетизуватиме | поетизуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поетизував | поетизували |
Жіночий рід | поетизувала | |
Середній рід | поетизувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поетизуймо | |
2 особа | поетизуй | поетизуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поетизуючи | |
Минулий час | поетизувавши |