понадиматися
ПОНАДИМАТИСЯ, аємося, аєтеся, док. 1. Наповнившись повітрям, газом, збільшитися в розмірах (про багато чого-небудь); // Натягнутися, розпрямитися від вітру (про вітрила, одежу і т. ін.). Стоїть корабель: сам золотий, щогли срібні, а паруси шовкові так і понадимались - тільки летіти! (Укр.. казки, легенди.., 1957, 113); Пишні вітрила [корабля] понадимались і біліли проти сонця (Н.-Лев., II, 1956, 233); // Збільшитися в об'ємі від напруження (про жили, м'язи і т. ін.). Тугі жили понадимались на шиї, синіючи, мов ріки на карті (Гончар, III, 1959, 425).
2. перен., розм. Набрати гордовитого, пихатого вигляду (про багатьох). Старі дочки хазяїна понадимались, а Лемішковський літав по хаті з своєю панною (Н.-Лев., І, 1956, 186); // Набрати незадоволеного, ображеного вигляду; насупитися (про багатьох).
Понадималися, як (мов і т. ін. ) сичі (індики і т. ін. ): а) те саме, що Надувся (надулася), як (мов і т.ін. ) сич (індик і т. ін. ) (про багатьох) (див. надуватися). - Баби чортові! - кинув він назад до мовчазного гурту. - Тут робота починається, а вони, як сичі, понадималися, мов на віхолу, - бурмотів він, поспішаючи (Епік, Тв., 1958, 160); Образились на земляка Сердюки. Сиділи уже понадимавшись, як сичі (Гончар, Таврія, 1952, 315); б) стати мовчазними, похмурими.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадимаюся | понадимаємося |
2 особа | понадимаєшся | понадимаєтеся |
3 особа | понадимається | понадимаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понадимався | понадималися |
Жіночий рід | понадималася | |
Середній рід | понадималося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадимаймося | |
2 особа | понадимайся | понадимайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понадимавшись |