попрориватися
ПОПРОРИВАТИСЯ, ається, аються, док. 1. Порватися (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен або через гущавину в лісі (Н.-Лев., III, 1956, 268).
2. Лопнути, прорватися (про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.). Припале порохом сухе груддя дороги впиналося в ноги, як гострі камінці. Пухирі попроривалися, і в них понабивався пісок (Кол., Терен.., 1959, 377).
3. перен., розм. Незважаючи на перешкоди, проникнути куди-небудь (про всіх або багатьох).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попрориваюся | попрориваємося |
2 особа | попрориваєшся | попрориваєтеся |
3 особа | попроривається | попрориваються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попроривався | попроривалися |
Жіночий рід | попроривалася | |
Середній рід | попроривалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попрориваймося | |
2 особа | попроривайся | попроривайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попроривавшись |