прокошувати
ПРОКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. 1. Косячи, звільняти певну ділянку, смугу від трави, збіжжя і т. ін. З трьох кінців [поля] косарі йшли один одному назустріч, прокошуючи широку смугу (Чаб., Балкан. весна, 1960, 147); На полі під буряки, які звичайно йдуть по озимині, прокошуємо посередині доріжку (Хлібороб Укр., 1, 1968, 7); Регіт та жарти не стихали, аж поки прикажчик не прокосив уподовж усієї ниви дороги (Мирний, IV, 1955, 243); Рільник Бухта послав уже людей з косами прокосити проїзди для комбайнів (Ле, В снопі.., 1960, 43); // Викошувати траву, збіжжя і т. ін. на певних ділянках масиву. Великі масиви соняшника, що перевищують добову продуктивність агрегату, звичайно розбивають на загінки, а останні обкошують і прокошують (Орг. і техпол. тракт. робіт, 1956, 339).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокошую | прокошуємо |
2 особа | прокошуєш | прокошуєте |
3 особа | прокошує | прокошують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокошуватиму | прокошуватимемо |
2 особа | прокошуватимеш | прокошуватимете |
3 особа | прокошуватиме | прокошуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прокошував | прокошували |
Жіночий рід | прокошувала | |
Середній рід | прокошувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокошуймо | |
2 особа | прокошуй | прокошуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прокошуючи | |
Минулий час | прокошувавши |