психодіагностика
ПСИХОДІАГНОСТИКА, -и, ж. Розділ психології, що вивчає психічні особливості й нахили людини; визначення таких особливостей і нахилів. // Галузь психології, яка вивчає теорію й практику визначення психологічного діагнозу; містить у собі розробку вимог до інструменту вимірювання, конструювання та апробацію методик, розробку правил обстеження, обробки та інтерпретації результатів; сснову психодіагностики складає психометрика.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | психодіагностика | психодіагностики |
Родовий | психодіагностики | психодіагностик |
Давальний | психодіагностиці | психодіагностикам |
Знахідний | психодіагностику | психодіагностики |
Орудний | психодіагностикою | психодіагностиками |
Місцевий | на/у психодіагностиці | на/у психодіагностиках |
Кличний | психодіагностико | психодіагностики |