підніжка
ПІДНІЖКА, и, ж. 1. Пристрій у вигляді східців для входу в автомашину, вагон і т. ін. Екіпаж.. був схожий на ті карети, в яких їздили давні єгипетські фараони або московські цариці: крила круто загинались униз і спускались трохи не до самої землі; підніжки були одкидні, йшли, неначе сходи (Н.-Лев., III, 1956, 167); Поїзд мчав, мов вихор. На підніжках, у відчинених дверях вагонів, притримуючись за одвірки, стояли вартові (Досв., Вибр., 1959, 398).
2. Спеціальний пристрій, натискаючи на який, надають руху ручному примітивному ткацькому верстату. - То це, певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала.. підніжки (Н.-Лев., IV, 1956, 266); Давид кидався: - Що таке? А, ні, цівки ще є, - і знов гуп-гуп лядою, машинально самими руками, ногами підніжки перебирав, а в голові не ткання (Головко, II, 1957, 84); Художнє ткацтво - одне з небагатьох ремесел, де не можна застосовувати механізації. Тут кожну ниточку, кожний візерунок треба виводити руками. Внизу верстата - десять-дванадцять підніжок. Натиснеш помилково іншу - і... брак (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 107).
3. розм. Удар ногою по нозі іншого або підставляння ноги під ногу людині, щоб повалити, збити її. Класична боротьба розвивалася, маючи за основу ті види боротьби, в яких дозволялися захвати не нижче пояса і заборонялися дії ногами (підніжки) (Спорт.., 1958, 25); // перен. Перешкода в якійсь справі. Щоб уміти допомогти «масі» і завоювати симпатії, співчуття, підтримку «маси», треба не боятися труднощів, не боятися причіпок, підніжок.. (Ленін, 41, 1974, 35).
@ Ставити (поставити) підніжку кому, чому - заважати, перешкоджати кому-, чому-небудь у якійсь справі. Бракоробам, заробітчанам, тим, хто ставить підніжку колективу, треба оголосити нещадну війну (Веч. Київ, 26.І 1963, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підніжка | підніжки |
Родовий | підніжки | підніжок |
Давальний | підніжці | підніжкам |
Знахідний | підніжку | підніжки |
Орудний | підніжкою | підніжками |
Місцевий | на/у підніжці | на/у підніжках |
Кличний | підніжко | підніжки |
підніжок
ПІДНІЖОК, жка, ч. 1. Підставка для ніг. Вона потягнула під грубу фотель, скулилася в нім вдвоє, підсунувши собі ще й підніжок під ноги, опустила голову (Коб., III, 1956, 379).
2. Те саме, що підніжка 1. Поїзд рушає. Павло.. стрибає на підніжок (Мист., 1, 1956, 29).
3. перен., зневажл. Той, хто плазує перед ким-небудь. [Юрко:] Тепер ви бачите, який стоїть перед вами виродок, бузувір!.. Нікчемний підніжок, негідний раб (Кроп., III, 1959, 61); Він [О. Маковей] таврував косність, боягузтво, всіх тих «духом бідних», що перетворювалися у підніжків ворогів українського народу, хто інтереси народу вимінював на власну вигоду і благополуччя (Жовт., 2, 1956, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підніжок | підніжки |
Родовий | підніжка | підніжків |
Давальний | підніжкові, підніжку | підніжкам |
Знахідний | підніжок | підніжки |
Орудний | підніжком | підніжками |
Місцевий | на/у підніжку | на/у підніжках |
Кличний | підніжку | підніжки |