рило
РИЛО, а, с . 1. Видовжена вперед передня частина голови деяких тварин. Він [вовк] до Огню то рило підведе, То лапу коло жару сушить (Греб., І, 1957, 71); До саней підбігає вусатий селянин і батогом відбиває в свиней своє добро. Ті ображено кривлять блідо-рожеві, обліплені зерном рила, верещать і неохоче задкують від пошивки (Стельмах, І, 1962, 112); // перен., розм. Видовжена передня частина чого-небудь взагалі. Танк голосно заскреготав, підкинув догори тупе рило і, ніби, принюхуючись, поповз уперед (Панч, В дорозі, 1959, 115).
2. вульг. Обличчя людини. Видно ззаду (або: й з рила ), що Пархім (Номис, 1864, № 6315); Крукке радісно усміхнувся, кілька разів нахилив своє пацюче рило і клацнув закаблуками (Собко, Серце, 1952, 50); // Уживається як лайлива назва людини. - Не за Гусака я, п'яне твоє рило, питаю! - ще дужче визвірився городничий (Мирний, І, 1954, 284); - Мене не обдуриш, я тебе бачу, шельма!.. Він дума, свиняче рило, як рештант, то вже не людина (Коцюб., II, 1955, 200).
@ Вернути рило від кого - відвертатися, відмовлятися від кого-небудь. Перш усього й тут [у пресі] треба протекцію, рекламу, а од мене тепер вернуть рило деякі навіть із моїх попередніх приятелів.. писателів [письменників] (Драг., II, 1970, 534); Ні вуха, ні рила не тямити - нічого не розуміти, абсолютно не розбиратися в чому-небудь. - Я ні вуха, ні рила не тямлю в будівництві (Ле, Міжгір'я, 1953, 262).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рило | рила |
Родовий | рила | рил |
Давальний | рилу | рилам |
Знахідний | рило | рила |
Орудний | рилом | рилами |
Місцевий | на/у рилі | на/у рилах |
Кличний | рило | рила |
рити
РИТИ, рию, риєш, недок, 1. перех. Розкопувати, розривати, розпушувати що-небудь рихле, сипке. Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (Коцюб., II, 1955, 51); Сенько припав до землі з залізним копачем і став рити землю (Фр., VIII, 1952, 293); * Образно. Бігучі річечки спускалися з гір, рили талий сніг, розтоплювали (Мирний, III, 1954, 60); Долом шуміло, наче бурчак у повінь котив по річці каміння і рив береги (Коцюб., II, 1955, 72).
2. перех. Вибираючи, викидаючи землю, робити, копати заглиблення, яму і т. ін. Мені не потрібне оце озеро, і я вирішив перенести його в парк.. Зараз риємо канал (Смолич, І, 1958, 74); Вечори в роті, якщо вона не йшла рити траншеї або тягати шпали для перекрить, проходили в довгих задушевних розмовах (Гончар, І, 1954, 26); Мурашки риють дуже глибокі - на 50 і більше метрів (аж до рівня грунтових вод ) - ходи до «комор», в які зносять зібране ними насіння (Хлібороб Укр., 10, 1965, 47); * Образно. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Шевч., II, 1963, 171).
@ Рити могилу (могили) див. могила.
3. перех. Викопувати, видобувати що-небудь із землі. - А паню видно по носі, що рилась в горосі, - відказав Антосьо і показав їй на ніс, що як навмисне був чимось замазаний, і додав, - рила моркву з петрушкою і вдавилась галушкою (Свидн., Люборацькі, 1955, 75); Ззаду його товкла піхотинська лопатка, але він забув про неї і рив [пісок] руками, обкидав мокру спину піском, що тріщав на зубах, роз'їдав очі (Тют., Вир, 1964, 316).
4. перех., розм. Перебирати, перекладати, ворушити що-небудь, шукаючи щось.
5. неперех., на кого, проти кого, рідко під ким, перен. Підступно, таємно діяти на шкоду кому-небудь. А як він, образившись, почне рити на неї?.. Де вона дінеться проти зими? (Мирний, III, 1954, 233); [Цимбальський (таємничо ):] Підозріваю, що він підкуплений англічанином і буде в своїй газеті рити против нас (Фр., IX, 1952, 377).
6. неперех., рідко. Те саме, що ритися 2. Чорні, покривлені, мозолисті пальці рили в волоссі, і від часу до часу чувся стукіт.. голови об стіну (Коб., II, 1956, 91).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рию | риємо |
2 особа | риєш | риєте |
3 особа | риє | риють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ритиму | ритимемо |
2 особа | ритимеш | ритимете |
3 особа | ритиме | ритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рив | рили |
Жіночий рід | рила | |
Середній рід | рило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | риймо | |
2 особа | рий | рийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | риючи | |
Минулий час | ривши |