розлом
РОЗЛОМ, у, ч . 1. Дія за знач. розломити, розломлювати і розломитися, розломлюватися. Відважна четвірка вчених станції «Північний полюс-1» розпочала наполегливу кропітку.. роботу. Вони продовжували її .. при неодноразових розломах крижини (Рад. Укр., 22.V 1962, 4).
2. Місце, по якому розломилося що-небудь. Коли горн був уже готовий, чотири помічники і Рубін п'ятий взяли крюк і поклали розломом у жар (Сенч., Опов., 1959, 21); Аналіз умов залягання нафти в різних нафтогазоносних районах показав тісний зв'язок нафтоносності з розломами, які глибоко проникають вглиб земної кори (Наука.., 10, 1964, 41).
3. перен., рідко. Внутрішній розлад, порушення єдності, цільності (у свідомості людини, в певному середовищі і т. ін.); // Розходження в поглядах, думках. Образ Тані типовий для кращих вихідців із старої .. інтелігенції. Саме роки першої п'ятирічки були часом різкого розлому в цьому середовищі (Іст. укр. літ., II, 1956, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розлом | розломи |
Родовий | розлому | розломів |
Давальний | розломові, розлому | розломам |
Знахідний | розлом | розломи |
Орудний | розломом | розломами |
Місцевий | на/у розломі | на/у розломах |
Кличний | розломе | розломи |
розломити
РОЗЛОМИТИ див. розломлювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розломлю | розломимо |
2 особа | розломиш | розломите |
3 особа | розломить | розломлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розломив | розломили |
Жіночий рід | розломила | |
Середній рід | розломило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розломімо | |
2 особа | розломи | розломіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розломивши |