садж
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | садж | саджі |
Родовий | саджу | саджів |
Давальний | саджеві, саджу | саджам |
Знахідний | садж | саджі |
Орудний | саджем | саджами |
Місцевий | на/у саджі, саджу, саджеві | на/у саджах |
Кличний | саджу | саджі |
саджа
САДЖА, і, ж. Птах ряду рябкоподібних. Напівпустелі Середньої Азії від понизь Волги до східної Монголії - звичайне місце перебування саджі (Наука.., 1, 1964, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саджа | саджі |
Родовий | саджі | садж |
Давальний | саджі | саджам |
Знахідний | саджу | садж |
Орудний | саджею | саджами |
Місцевий | на/у саджі | на/у саджах |
Кличний | садже | саджі |
садити
САДИТИ, саджу, садиш, недок., перех. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Куліш, Вибр., 1969, 350); Ходить [Хима] по садочку, ходить, топче пахучі квіти, що сама садила й поливала; про все їй байдуже (Вовчок, І, 1955, 50); Скрізь зелено, свіжо.., по городах садять капусту і біб (Коцюб., III, 1956, 414); У більшості районів картоплю садять у квітні (Хлібороб Укр., 1, 1970, 24); Прийшла пора садити кукурудзу (Минко, Повна чаша, 1950, 92); * Образно. Доля грядки копле [копає], Красу садить, розум сіє (Фр., X, 1954, 16).
Садити під лопату див. лопата; Садити під маркер див. маркер2; Садити сад (парк і т. ін.) - закопувати на певній площі коріння саджанців дерев, кущів і т. ін., щоб з них виріс сад, парк і т. ін. Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно (Дмит., Київські кручі, 1962, 38); Як дбайливі землі господарки Парк садили дівчата мої (Криж., Під зорями.., 1950, 8).
2. ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2.
Садити на престол див. престол.
3. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. Тіні зганяє [Харон], що там скрізь по лавах довженних сиділи, І на розчищене місце Енея великого садить (Зеров, Вибр., 1966, 250); Велика метушня зайшла; Двох друзів садять до стола (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 131).
Садити квочку - підкладати під квочку яйця для виведення курчат. Заново ситце на кілочку, а як пристаріється, садять квочку (Номис, 1864, № 5316).
@ Садити на мілину див. мілина.
4. перев. у сполуч. із сл. в тюрму, під арешт і т. ін., розм. Ув'язнювати, позбавляти волі. - Не бачиш, кого можна садити у чорну, а кого ні? (Мирний, І, 1954, 284); Коли більше начальство каже меншому: посади Івана в кутузку - менше начальство бере, садить і знає, що чинить вищу волю (Сам., II, 1958, 232); Дома я спитав у тата: - Хіба за те, що годують кішок солодким пирогом, садять у тюрму? (Багмут, Опов., 1959, 9).
5. Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо. - Вони [діти] пишуть, щоб ми були веселі, коли міситимемо і садитимемо хліб. - Пхе! - засміявся Майстер Найсолодших Булок. - Це ще моя прапрабабуся знала, що хліб у веселої хазяйки завжди найкращий (Ів., Вел. очі, 1956, 115); Біля печі в кутку приперті до стіни кочерга і дерев'яна лопата - садити й вибирати хліб (Томч., Жменяки, 1964, 32).
7. Розташовуючи певним чином, прикріпляти, пришивати на чомусь, де-небудь щось. Лата на лату сади, а копійку на горілку держи (Номис, 1864, № 11719).
8. перен., розм. Витрачати кошти на щось неекономно, марно. Вбиралась [Мася], як павич; останню краплю крові, як то кажуть, тягла з матері та все садила на крами (Свидн., Люборацькі, 1955, 80).
9. також неперех., розм. Уживається на позначення дій, що виконуються з особливою силою, інтенсивністю, азартом і т. ін.; // Танцювати із запалом. Парубок налягав на закаблуки, садячи тропака... (Мирний, III, 1954, 203); - Сади, Мітла, сади! - кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (Панч, Гомон. Україна, 1954, 97); // Швидко, стрімко бігти; мчати. Незважаючи на біль, вона [ведмедиця] знов кинулася на Мирославу. Небезпека була страшна.. Звір садив просто, грозячи вже тепер своїми страшними зубами (Фр., VI, 1951, 18); // Сильно бити. Колісник гукав.., аж вікна бряжчали, за що його кума раз по раз садила кулаком у спину (Мирний, III, 1954, 92); Кричали жінки. Чоловіки тільки сопли і садили кулаками, як гирями (Тют., Вир, 1964, 412); // Стукати із силою по чому-небудь. Десятки кулаків садять, б'ють у двері, закладені зовні, як прогоничем, товстим ломом (Гончар, І, 1954, 346); // Безперервно стріляти; обстрілювати щось. - Якір.. садить кулю за кулею в червоного туза, що висить на стінці (Хотк., І, 1966, 66); Ворожа артилерія закопалась перед селом за млинами й садить тепер на пристріляне місце (Ю. Янов., І, 1958, 150); // Вириватися звідкись густою масою; валити, бухати. З вікон літньої кухні.. садить чорний густий дим (Коб., III, 1956, 183).
[Крутенько] садити гопака (гайдука і т. ін. ) див. крутенько.
@ Садити чортами - лаятися, згадуючи чорта. Садила [Маланка] чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі божій (Коцюб., II, 1955, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | саджу | садимо |
2 особа | садиш | садите |
3 особа | садить | садять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | садитиму | садитимемо |
2 особа | садитимеш | садитимете |
3 особа | садитиме | садитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | садив | садили |
Жіночий рід | садила | |
Середній рід | садило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | садімо | |
2 особа | сади | садіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | садячи | |
Минулий час | садивши |