спай
СПАЙ, ю, ч., спец. 1. Місце з'єднання спаяних частин; шов. З'єднання .. кварцу з металами ускладнювалось тим, що матеріали мають різний коефіцієнт термо-розширення, внаслідок чого спай руйнується (Веч. Київ, 4.I 1974, 4); // розм. Місце з'єднання частин чого-небудь. Піч була з зелених водолазьких кахлів, та на спаях червоною глиною позамазувано (Кв.-Осн., II, 1956, 320).
2. Сполучення, з'єднання кількох різних металів або металу з неметалами. Радіоелектроніка і електротехніка, машинобудування і вакуумна техніка - ці та інші галузі промисловості потребують багатьох деталей із спаїв неметалевих матеріалів з металом (Веч. Київ, 16.I 1967, 2); // Компонент такого сполучення, з'єднання. Якщо спаяти кінці двох металевих дротин, наприклад, з вісмуту і міді, і нагріти один із спаїв, залишаючи другий холодним, то в такому колі виникає електричний струм (Курс фізики, III, 1956, 109); Електрорушійна сила термоелектричного елемента залежить від використовуваних матеріалів і різниці температур спаїв (Знання.., 11, 1965, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спай | спаї |
Родовий | спаю | спаїв |
Давальний | спаєві, спаю | спаям |
Знахідний | спай | спаї |
Орудний | спаєм | спаями |
Місцевий | на/у спаї | на/у спаях |
Кличний | спаю | спаї |