спішитися
СПІШИТИСЯ див. спішуватися.
СПІШИТИСЯ, шуся, шишся, недок., розм. Те саме, що спішити. Мартоха немов спішилася натішитись сею дитиною і пестила її так, що Пріська з Улянкою аж зненавиділи мазуху (Л. Укр., III, 1952, 667); Тарас спішився з від'їздом; він хотів уже бути на двірці, бо здавалося йому, що там якісь веселіші гадки прийдуть до голови (Ков., Світ.., 1960, 69); Маленька перекуска тяглась уже дві години. Панство не спішились, гомоніли, жартували (Фр., II, 1950, 368); У сумраці другого поранку спішилася незугарно одягнена постать, оперезана вузьким ремінцем, самітним гостинцем поквапно вперед (Коб., II, 1956, 92); * Образно. Години йдуть - куди вони спішаться? (Л. Укр., І, 1951, 180).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішитимуся | спішитимемося |
2 особа | спішитимешся | спішитиметеся |
3 особа | спішитиметься | спішитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спішився | спішилися |
Жіночий рід | спішилася | |
Середній рід | спішилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішмося | |
2 особа | спішся | спіштеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спішившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішуся | спішимося |
2 особа | спішишся | спішитеся |
3 особа | спішиться | спішаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішитимуся | спішитимемося |
2 особа | спішитимешся | спішитиметеся |
3 особа | спішитиметься | спішитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спішився | спішилися |
Жіночий рід | спішилася | |
Середній рід | спішилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спішімося | |
2 особа | спішись | спішіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спішачись | |
Минулий час | спішившись |