стерновий
СТЕРНОВИЙ, а, е. 1. У якому міститься стерно (у 1 знач.). Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку (Ткач, Гриць.., 1955, 7).
2. у знач. ім. стерновий, вого, ч . Той, хто здійснює управління судном. То був маленький рейнський буксир з високою білою трубою, з маленькою рубкою для стернового і маленькою каютою, де міг відпочити хтось з команди (Загреб., Європа 45, 1959, 3); За сигналом водолаза стерновий спрямовує судно то до лівого, то до правого берега (Рад. Укр., 21.XII 1960, 4); Гребці на човні виймали з кочетів весла, опустив кермо стерновий, усі вони вийшли на берег (Скл., Святослав, 1959, 619); В недовгі проміжки часу стали проноситись під мостом рухливі плоти - дараби, керовані передніми стерновими (Вол., Озеро.., 1959, 25).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стерновий | стернові |
Родовий | стернового | стернових |
Давальний | стерновому | стерновим |
Знахідний | стернового | стернових |
Орудний | стерновим | стерновими |
Місцевий | на/у стерновому, стерновім | на/у стернових |
Кличний | стерновий | стернові |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стерновий | стернова | стернове | стернові |
Родовий | стернового | стернової | стернового | стернових |
Давальний | стерновому | стерновій | стерновому | стерновим |
Знахідний | стерновий, стернового | стернову | стернове | стернові, стернових |
Орудний | стерновим | стерновою | стерновим | стерновими |
Місцевий | на/у стерновому, стерновім | на/у стерновій | на/у стерновому, стерновім | на/у стернових |