slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Правопис
  • Форум
А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

сторож

СТОРОЖ, а, ч. Особа, яка охороняє кого-, що-небудь. Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті (Укр.. присл.., 1963, 148); Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Коцюб., І, 1955, 415); Тимко, гімназіальний сторож, востаннє обійшов усі приміщення (Кач., II, 1958, 33); * У порівн. Два муровані білі шпичасті стовпи.. стояли неначе два сторожі по обидва боки брами (Н.-Лев., VII, 1966, 10); Виросла могила, А над нею орел чорний Сторожем літає (Шевч., I, 1963, 48); // Про сторожову тварину. Був на господі у них.. гусак, що за сторожа правив (Зеров, Вибр., 1966, 327); - Ти диви, і вовкодави Плачинди тут! - пізнав вірних сторожів дукача цибатий Василь Гайовий (Стельмах, І, 1962, 66); // чого. Той, хто захищає, оберігає що-небудь, пильно стежить за недоторканністю чогось; страж. При наближенню [наближенні] сторожа публічної безпеки люди розступилися (Фр., IV, 1950, 304).

сторож - іменник, чоловічий рід, істота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийсторожсторожі
Родовийсторожасторожів
Давальнийсторожеві, сторожусторожам
Знахіднийсторожасторожів
Оруднийсторожемсторожами
Місцевийна/у сторожі, сторожу, сторожевіна/у сторожах
Кличнийсторожусторожі

§ 8. Чергування О — І, Е — І (п. 2, в): сторож
§ 23. Прикметникові та дієприкметникові суфікси (п. 7): сторож
§ 45. Поділ на групи (II, п. 3): сторож
§ 53. ІІ відміна. Однина. Кличний відмінок (п. 3): сторож

сторожа

СТОРОЖА, і, ж., заст . 1. Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло царської брами, другий коло Скайської, третій коло храму, четвертий ходить навколо, вартує троянські оселі (Л. Укр., II, 1951, 312); Навколо - ні душечки.. Кордонна сторожа або поснула, або вигинула (Коцюб., І, 1955, 355); Поміж рядами возів тихо посувалась оточена сторожею юрба в'язнів (Головко, II, 1957, 184); Схороняти його [ліс] було нікому, кінна сторожа боялася дезертирів і розбіглася (Донч., III, 1956, 123); * У порівн. Високі дерева, густо переплетені ліанами, наче грізна сторожа, обступили широку галявину (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 142); // Те саме, що сторож. Посій рожу, постав сторожу (Укр.. присл.., 1963, 371); Дочку свою одиноку В хаті замикає [батько], Як іде до лавок вранці, І найма сторожу, Стару Рухлю (Шевч., II, 1953, 158); Клав [Кармель] свою голову змучену молодиці на коліна.., а маленька сторожа [дочка] сторожила (Вовчок, І, 1955, 367).

2. рідко. Перебування десь протягом певного часу для охорони, пильнування кого-, чого-небудь. [Лавро:] Бабо Лукіє! Вам бойовий наказ: дайте дідові на сторожу хліба і шматок сала (М. Куліш, П'єси, 1960, 89); Були [будівничі] в роботі при вогні з вечора до другої сторожі, а зрання, починаючи з сторожі четвертої (Загреб., Диво, 1968, 619).

На сторожі бути (стояти, стати і т. ін. ): а) те саме, що На варті бути (стояти і т. ін. ) (див. варта). - «Искру» читали отут під кручею.. Ти, правда, більше на сторожі стояв (Смолич, Мир.., 1958, 40); По всіх шляхах, в усіх кінцях стали на сторожі міста посилені козацькі роз'їзди (Кач., Вибр., 1953, 112); б) здійснювати догляд за ким-небудь, піклуватися про когось, глядіти когось. Батько, мати не сплять, На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять (Шевч., II, 1963, 138); в) пильнувати, захищати, відстоювати що-небудь, боротися за щось. Ти [Вітчизно] перемогу здобула, Бо при кермі, бо на сторожі Всякденно [повсякденно] Партія була (Рильський, Сад.., 1955, 7); Радянська держава, що стоїть на сторожі миру.., - могутня перешкода на шляху імперіалістичної агресії (Програма КПРС, 1961, 16); Під (за) сторожею - те саме, що Під вартою (див. варта). Стала [Горпина].. розказувати, як повели Левка в город, за яким караулом і за якою сторожею (Кв.-Осн., II, 1956, 272); [Гелен:] Пустити непевного чужинця - необачно. Нехай собі живе, але у путах під пильною сторожею (Л. Укр., II, 1951, 307); Ставити (поставити) сторожу див. ставити, поставити.

@ Вухо [завжди] на сторожі див. вухо.

сторожа - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийсторожасторожі
Родовийсторожісторож
Давальнийсторожісторожам
Знахіднийсторожусторожі
Оруднийсторожеюсторожами
Місцевийна/у сторожіна/у сторожах
Кличнийсторожесторожі
Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний чинний правопис української мови з пошуком.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація, звертання в українській мові.     © 2005-2019 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Правопис
  • Форум