татакання
ТАТАКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. татакати та звуки, утворювані цією дією. Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли, швидке надсадне татакання кулеметів (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 101); За Бугом протяжно прогув паровоз, з повороту донеслося чітке татакання порожніх вагонів (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 98).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | татакання | татакання |
Родовий | татакання | татакань |
Давальний | татаканню | татаканням |
Знахідний | татакання | татакання |
Орудний | татаканням | татаканнями |
Місцевий | на/у татаканні | на/у татаканнях |
Кличний | татакання | татакання |