требувати
ТРЕБУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Вимагати. - Ходімо знову до пана требувати настоящої [справжньої] волі (Мирний, IV, 1955, 186); Пожив так з півроку, прошу в батька на чоботи. Він: - А жалування? Коли вже воно буде тобі? Требуй! (Тесл., Вибр., 1950, 161).
ТРЕБУВАТИ, ую, уєш, недок., чого, рідко чим і без додатка, діал. Потребувати, мати потребу. Його очі темніли, і груз топірець в землю. - Я не требую їхнею [їхньою] згодою (Коцюб., II, 1955, 315); Дим'янчучка кричала Оришці услід: - Прийди завтра будза їсти! - Не требую!.. Я газдівська дитина! - відгукується Оришка (Хотк., II, 1966, 30).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | требую | требуємо |
2 особа | требуєш | требуєте |
3 особа | требує | требують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | требуватиму | требуватимемо |
2 особа | требуватимеш | требуватимете |
3 особа | требуватиме | требуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | требував | требували |
Жіночий рід | требувала | |
Середній рід | требувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | требуймо | |
2 особа | требуй | требуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | требуючи | |
Минулий час | требувавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | требую | требуємо |
2 особа | требуєш | требуєте |
3 особа | требує | требують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | требуватиму | требуватимемо |
2 особа | требуватимеш | требуватимете |
3 особа | требуватиме | требуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | требував | требували |
Жіночий рід | требувала | |
Середній рід | требувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | требуймо | |
2 особа | требуй | требуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | требуючи | |
Минулий час | требувавши |