груз
ГРУЗ, у, ч., розм. 1. Вантаж, що перевозиться, переноситься або призначю для перевезення, перенесення. І по щаблях каналів проносять груз строкатий З Онєги в Біле море трубасті кораблі (Бажан, Вибр., 1940, 137); - А ви, дядьку, теж сильні? Цікаво, скільки ви на собі грузу понесете? (Тют., Вир, 1964, 248).
2. Подрібнене каміння, бита цегла і т. ін., що залишились після зруйнування чого-небудь. Білий димок ліниво здіймався над грузом завалених стін (Коцюб., II, 1955, 93); Ми столицю [Варшаву] підіймаєм з грузів, Ворогом зруйновану ущент (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 65).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | груз | грузи |
Родовий | грузу | грузів |
Давальний | грузові, грузу | грузам |
Знахідний | груз | грузи |
Орудний | грузом | грузами |
Місцевий | на/у грузі | на/у грузах |
Кличний | грузе | грузи |