утирати
УТИРАТИ1 (ВТИРАТИ), аю, аєш, недок., УТЕРТИ (ВТЕРТИ), утру, утреш, док., перех . 1. Витираючи, знімати, видаляти (сльози, піт і т. ін.). - Та мені життя мого і не шкода.. - Що ти, що ти, моя безталанна? - кинулась бабуся обнімати Орисю, утираючи дрібні сльози (Стар., Облога.., 1961, 21); Думав [боєць] про діток в неволі, втираючи кров і піт (Мал., II, 1956, 138); «Як же душно!» - він хусткою піт утирає (Зеров, Вибр., 1966, 350); Увечері посумую, А вранці заплачу. Зійде сонце - утру сльози, - Ніхто не побачить (Шевч., І, 1951, 10); * Образно. А літо вже на перевалі: Перепочило після жнив, Утерло піт і - далі, далі, До вересневих щедрих див (Мур., Осінні сурми, 1964, 15).
@ Кулаками сльози утирати див. сльоза; Утирати (втирати) сльози (сльозу) див. сльоза.
2. Робити що-небудь (звичайно обличчя, ніс, губи і т. ін.) сухим або чистим, стираючи щось із нього. Рання пташка носик утирає, а пізня очиці жмурить (Номис, 1864, № 11309); - Ломицький припав їй [матері] до душі, - думала Маруся, допиваючи кофе і втираючи свої повні.. уста маленькою салфеточкою (Н.-Лев., VI, 1966, 30); Оксана хлипнула ще і раптом затихла. Стала старанно втирати краєчком хустки очі (Головко, І, 1957, 395); Гашіца, червона й задихана, розгорнула білу хустинку.., щоб утерти впрілий вид (Коцюб., І, 1955, 234); Скинув [Цигуля] шапку й обтрусив сніг з неї,.. втер вуса й постукав у двері (Головко, II, 1957, 299); Коли який-небудь найтихіший карапуз, утерши рукавом носа, брався до сусідового чуба, вона тільки вичитувала винуватому (Вас., І, 1959, 118).
3. Тручи, подрібнювати або розм'якшувати що-небудь. Втри сім'я (Сл. Гр.); Було й конопель сама на неї [сорочку] втре, сама й випряде (П. Куліш, Вибр., 1969, 289); // Перемішувати, розтирати тісто. Одарка утирає галушки (Мирний, III, 1954, 134).
@ Кабаки втерти див. кабака; Утерти маку див. мак.
4. В'їжджувати, робити рівним (дорогу, шлях).
5. розм. Випивати, з'їдати велику кількість чого-небудь. Є в його [козака] що-небудь краще робити, ніж сидіти отут та втирати млинчики. А млинці важні! (П. Куліш, Вибр., 1969, 133); Не здужав [Еней] голови звести, Поки не випив півквартівки З імбером [імбиром] пінної горілки І кухля сирівцю не втер (Котл., І, 1952, 92); Як не було - все втерли [солдати], А дітки миркають без свитки й постолів, Канючать хліба шмат під вікнами з торбами... (Г.-Арт., Байки.., 1958, 128).
УТИРАТИ2 див. втирати1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утираю | утираємо |
2 особа | утираєш | утираєте |
3 особа | утирає | утирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утиратиму | утиратимемо |
2 особа | утиратимеш | утиратимете |
3 особа | утиратиме | утиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утирав | утирали |
Жіночий рід | утирала | |
Середній рід | утирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утираймо | |
2 особа | утирай | утирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | утираючи | |
Минулий час | утиравши |