хворість
ХВОРІСТЬ, рості, ж. Те саме, що хвороба. Голоду в тому краю не буває, ні хворостей лютих, Що завдають стільки горя і клопоту людям нещасним (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 266); В години хворості всяка смертна людина, лежачи в самотині, згадуь все пережите (Цюпа, Назустріч.., 1958, 239); Це-невилічима [невиліковна] хворість, люблю дивитися на жіночу красу.. В мене немає гріхів перед революцією, і ця хворість ніколи не завела мене поза межі, де забуваються ідеї (Ірчан, II, 1958, 37).
^ Морська хворість - те саме, що Морська хвороба (див. морський). Дуже вона тяжко на морську хворість слабувала (Мур., Бук. повість, 1959, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хворість | хворості |
Родовий | хворості, хворости | хворостей |
Давальний | хворості | хворостям |
Знахідний | хворість | хворості |
Орудний | хворістю | хворостями |
Місцевий | на/у хворості | на/у хворостях |
Кличний | хворосте | хворості |
хворост
ХВОРОСТ, у, ч. Те саме, що хмиз. Коло куреня піднімався вгору синій дим: там був закопаний в землю казан, а під казаном в ямі горів хворост (Н.-Лев., II, 1956, 32); - Ти завтра ще привези собі зароблений хворост, поки дорога не забитна (Стельмах, II, 1962, 392); // Гнучке пруття з лози, верби, ліщини і т. ін., що йде на спорудження чого-небудь. Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж (Н.-Лев., II, 1956, 263); За будинком тяглися хліви, хворостом плетені, обори, клуні і садок, що спускався до великого ставу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хворост | хворости |
Родовий | хворосту | хворостів |
Давальний | хворостові, хворосту | хворостам |
Знахідний | хворост | хворости |
Орудний | хворостом | хворостами |
Місцевий | на/у хворості | на/у хворостах |
Кличний | хворосте | хворости |