цвірінчати
ЦВІРІНЧАТИ, чу, чиш, недок. Те саме, що цвірінькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (Тесл., Вибр., 1950, 68); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти.. різні птахи (Ю. Янов., II, 1958, 218); Сіно сухе, пахуче, а вечір теплий, земля ще пахтить денним сонцем, цвірінчать коники (Вас., II, 1959, 157); Діти швидко завчили довгого вірша й цвірінчали горобенятами з-за воріт услід Миколі (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 49).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвірінчу | цвірінчимо |
2 особа | цвірінчиш | цвірінчите |
3 особа | цвірінчить | цвірінчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвірінчатиму | цвірінчатимемо |
2 особа | цвірінчатимеш | цвірінчатимете |
3 особа | цвірінчатиме | цвірінчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цвірінчав | цвірінчали |
Жіночий рід | цвірінчала | |
Середній рід | цвірінчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвірінчімо | |
2 особа | цвірінчи | цвірінчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цвірінчачи | |
Минулий час | цвірінчавши |