гранат
ГРАНАТ1, а, ч., ГРАНАТА, и, ж. 1. Плодове дерево або кущ, що росте в місцях з теплим кліматом. В практиці садівництва плодові рослини, враховуючи господарсько-біологічні особливості їх, поділяють на такі групи: зерняткові.., субтропічні плодові - маслини, інжир, японська хурма, гранат (Сад. і ягідн., 1957, 10); Над самісінькою дорогою, вп'явшись корінням в кам'яні ущелини, ростуть кущі диких гранатів (Жовт., 4, 1956, 76); Лариса розтирає в долонях вогнисту квітку граната... (Руд., Остання шабля, 1959, 238); * Образно. Кучері темні уквітчала хмарка цвітом з гранати огнистим (Л. Укр., І, 1951, 233).
2. Яскраво-червоні квіти цієї рослини. Бачить [Абібула] троянди, червоні гранати, білі лілеї (Коцюб., II, 1955, 132).
3. Круглий плід цієї рослини з товстою шкірою, наповнений насінням, яке оточене соковитим кисло-солодким їстівним м'якушем червоного кольору різних відтінків. Гюлле трималась за грати руками: видно, що вона силою підвелась до високого віконця ї її уста кольору надрізаного граната слали йому жагуче «кохаю» (Досв., Гюлле, 1961, 105).
ГРАНАТ2, а, ч. Самоцвіт, напівдорогоцінне каміння найчастіше червоного або бурого кольору. А на шиї гранати, коралі, дукачі як жар горять (Стор., І, 1957, 188); [Чернуха:] А який в мене був «Фауст»! ..весь у сап'яні і золоті, гравюри Крелінга, гранати і аметисти на оправі. Мрія... (Коч., II, 1956, 329);* У порівн. - Подивись, - сказала молода, показуючи на Кобзу, - який гарний козак. - Гарні в нього очі, неначе гранати блищать (Стор., І, 1957, 373).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гранат | гранати |
Родовий | граната | гранатів |
Давальний | гранатові, гранату | гранатам |
Знахідний | гранат | гранати |
Орудний | гранатом | гранатами |
Місцевий | на/у гранаті | на/у гранатах |
Кличний | гранате | гранати |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гранат | гранати |
Родовий | граната | гранатів |
Давальний | гранатові, гранату | гранатам |
Знахідний | гранат | гранати |
Орудний | гранатом | гранатами |
Місцевий | на/у гранаті | на/у гранатах |
Кличний | гранате | гранати |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гранат | гранати |
Родовий | гранату | гранатів |
Давальний | гранатові, гранату | гранатам |
Знахідний | гранат | гранати |
Орудний | гранатом | гранатами |
Місцевий | на/у гранаті | на/у гранатах |
Кличний | гранате | гранати |
гранатовий
ГРАНАТОВИЙ1, а, е. 1. Прикм. до гранат1. Гранатові дерева у цвіту схожі були на розкладені по горі вогнища (Панч, Ерік.., 1950, 38); Кілька гранатових крапель упало на коштовну скатерть (Шиян, Гроза.., 1956, 182).
2. діал. Темно-червоний. Лисам [кожухам з лиса], покритим гранатовим сукном, більше.. шапкують (Фр., III, 1950, 196).
ГРАНАТОВИЙ2, а,е. Прикм. до гранат2; // Зробл. з гранату, прикрашений гранатами. Окунь перекинувся гранатовим перснем у золотій оправі (Укр.. казки, 1951, 241): Пряжка гранатова на животі, Персні, браслети - та все золоті (Воскр., З перцем!, 1957, 228).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гранатовий | гранатова | гранатове | гранатові |
Родовий | гранатового | гранатової | гранатового | гранатових |
Давальний | гранатовому | гранатовій | гранатовому | гранатовим |
Знахідний | гранатовий, гранатового | гранатову | гранатове | гранатові, гранатових |
Орудний | гранатовим | гранатовою | гранатовим | гранатовими |
Місцевий | на/у гранатовому, гранатовім | на/у гранатовій | на/у гранатовому, гранатовім | на/у гранатових |