торг
ТОРГ1, у, ч . 1. Дія за знач. торгувати 1. - Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано, - сказав Копронідос (Н.-Лев., III, 1956, 372); Не тільки для такого обмінного торгу була вигідна тухольська дорога; вона була також проводом для всіляких вістей про життя громад по однім і по другім боці Бескида (Фр., VI, 1951, 38); Він склав найдокладніший звіт про свій торг, а Уляна Григорівна підрахувала кількість товару, прикинула, що по чім, перелічила гроші (Добр., Очак. розмир, 1965, 191); Перший раз торг закінчився невдало: у нього відібрали рибу і виштовхнули втришия з казино (Тют., Вир, 1964, 454); // тільки мн. Заняття купівлею і продажем; торгівля. Він почав гендлювати кіньми, завів торги і дружбу навіть з перекопськими татарами (Стельмах, І, 1962, 14).
2. Дія за знач. торгуватися 1. Він зліз з тих підрів, поторгувавсь і вдарив Бонковському по долоні, скінчивши торг на двадцяти п'яти карбованцях (Н.-Лев., III, 1956, 168); Тут чекала її ще немила несподіванка, бо хоч знала, що кошичок коштує десять крейцерів, то купчиха заціпила [назвала ціну] п'ятнадцять, і щойно по великім торзі зійшло знов на десять (Кобр., Вибр., 1954, 72); Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Янов., І, 1958, 584); Лихий і червоний від торгу, він [батько] зразу ж витурив її, хряснув дверима.. і знову почав збивати заломлене, як за рідну матір, віно... (Стельмах, І, 1962, 320); * Образно. Нехай буржуазія затіває ганебну жалюгідну гризню і торг за кордони, а робітники всіх країн і всіх націй не розійдуться на цьому мерзенному грунті (Ленін, 35, 1973, 111).
Без торгу - не торгуючись. Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (Стельмах, II, 1962, 114).
@ Добивати (добити) торгу див. добивати.
3. заст. Ринок, базар. Прийде хазяїн з торгу, то було й кличе: - А йди лишень, небого! ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого (Вовчок, І, 1955, 35); Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків, так що швидко раки стали зовсім ні по чому (Фр., III, 1950, 52); Існувала ярмаркова торгівля, коли в певне місце і в певний час сходились усі, кому потрібно було збути свої вироби або придбати вироби інших. Такі ринки називали торгами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 436).
@ Не поспішай (не поспішайте, встигнеш і т. ін. ) з козами на торг див. коза; Не хоче (не рада і т. ін. ) коза на торг, та [її] ведуть див. коза; Я (ти і т. д. ) до того (до цього) торгу й пішки - я (ти і т. д.) дуже радий цьому; я (ти і т. д.) з задоволенням погоджуюся з цим. - Ні, нехай вже вип'є за мене панич, - одмагалась Ватя. - Як панич, то й панич! Я до того торгу й пішки, - сказав Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 102).
4. перев. мн., заст. Аукціон. Він з торгів законно купляв ділянку і за могоричі вирубував навколо стільки дерев, що не вмістились би і в п'яти ділянках (Стельмах, II, 1962, 35).
Іти з торгів див. іти; Продавати (продати) з торгів - те саме, що Продавати (продати, спродати, пускати і т. ін. ) з молотка (див. молоток). Описав [судовий пристав] усю мою рухомість, якої набралося по оцінці руб. на 40, і має в 20-х числах.. продавати з торгів (Сам., II, 1958, 474); Публічний торг див. публічний.
ТОРГ2, у, ч., розм. Торговельна організація, установа, що відає торгівлею або певною її галуззю в якомусь районі. На посади керівників торгів, завідуючих магазинами, їдальнями у нас підібрано досвідчених, здібних організаторів, які поєднують у собі риси умілих господарників і дбайливих вихователів (Ком. Укр., 11, 1964, 19).
ТОРГ3, присудк. сл., розм. Уживається за знач. торгнути й торгнутися.
ТОРГ... Перша частина складних слів, що відповідає слову торговий, напр.: торгвідділ, торгфлот і т. ін.
...ТОРГ. Друга частина складних слів, що відповідає слову торгівля, напр.: військторг, курортторг і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торг | торги |
Родовий | торгу | торгів |
Давальний | торгові, торгу | торгам |
Знахідний | торг | торги |
Орудний | торгом | торгами |
Місцевий | на/у торгзі, торггу | на/у торгах |
Кличний | торгу | торги |
торговий
ТОРГОВИЙ, а, е. Те саме, що торговельний. Під час торгових криз кожного разу знищується значна частина не тільки виготовлених продуктів, але навіть створених уже продуктивних сил (Комун. маніф., 1963, 36); У торгові дні воно [місто] оживає (Стеф., І, 1949, 166); Салоніки розкинулись на горі.. Великий торговий порт (Коцюб., III, 1956, 350); Величезні бариші давали англійській буржуазії торгові компанії (Нова іст., 1956, 18); ..спеціалізація торгового (і капіталістичного) землеробства проявляється в усіх капіталістичних країнах.. (Ленін, 3, 1970, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | торговий | торгова | торгове | торгові |
Родовий | торгового | торгової | торгового | торгових |
Давальний | торговому | торговій | торговому | торговим |
Знахідний | торговий, торгового | торгову | торгове | торгові, торгових |
Орудний | торговим | торговою | торговим | торговими |
Місцевий | на/у торговому, торговім | на/у торговій | на/у торговому, торговім | на/у торгових |