бездоріжній
БЕЗДОРІЖНІЙ, рідше БЕЗДОРОЖНІЙ, я, є. Який не має доріг, придатних для сполучення. Радянські танки, пробиваючись лісисто-гірською бездоріжньою місцевістю на північ від Будапешта, досягли Дунаю (Гончар, І, 1954, 205); Він пробивавсь бескеттям бездорожнім (Воронько, Тепло.., 1959, 164).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бездоріжній | бездоріжня | бездоріжнє | бездоріжні |
Родовий | бездоріжнього | бездоріжньої | бездоріжнього | бездоріжніх |
Давальний | бездоріжньому | бездоріжній | бездоріжньому | бездоріжнім |
Знахідний | бездоріжній, бездоріжнього | бездоріжню | бездоріжнє | бездоріжні, бездоріжніх |
Орудний | бездоріжнім | бездоріжньою | бездоріжнім | бездоріжніми |
Місцевий | на/у бездоріжньому, бездоріжнім | на/у бездоріжній | на/у бездоріжньому, бездоріжнім | на/у бездоріжніх |