бекон
БЕКОН, у, ч. Малосольна свинина з туш особливим способом відгодованих молодих свиней. Па бекон відгодовують молодих підсвинків скороспілих порід свиней і їх помісей (Свинар., 1956, 298).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бекон | бекони |
Родовий | бекону | беконів |
Давальний | беконові, бекону | беконам |
Знахідний | бекон | бекони |
Орудний | беконом | беконами |
Місцевий | на/у беконі | на/у беконах |
Кличний | беконе | бекони |