богобудівництво
БОГОБУДІВНИЦТВО, а, с. Ворожа марксизмові реакційна релігійно-філософська течія, що виникла в Росії після поразки революції 1905-1907 рр. у середовищі ідейно нестійкої соціал-демократичної інтелігенції. Георгій Валентинович [Плеханов] викрив реакційний характер богобудівництва, як і богошукання (Наука.., 2, 1957, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | богобудівництво | богобудівництва |
Родовий | богобудівництва | богобудівництв |
Давальний | богобудівництву | богобудівництвам |
Знахідний | богобудівництво | богобудівництва |
Орудний | богобудівництвом | богобудівництвами |
Місцевий | на/у богобудівництві | на/у богобудівництвах |
Кличний | богобудівництво | богобудівництва |