вакувати
ВАКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. 1. тільки 3 ос. Залишатися необробленим (про землю). Віками поблизу Рокосова вакували заболочені місця, які по-місцевому звуться мочарами (Колг. Укр., 12, 1954, 25); // Не бути нічим заповненим; не використовуватися.
2. перен. Марнувати, гаяти час. Чи ще ж тобі каторга турецька не ввірилася... Щоб ти назад завертався та дні вакував (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вакую | вакуємо |
2 особа | вакуєш | вакуєте |
3 особа | вакує | вакують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вакуватиму | вакуватимемо |
2 особа | вакуватимеш | вакуватимете |
3 особа | вакуватиме | вакуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вакував | вакували |
Жіночий рід | вакувала | |
Середній рід | вакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вакуймо | |
2 особа | вакуй | вакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вакуючи | |
Минулий час | вакувавши |