вигорьовувати
ВИГОРЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИГОРЮВАТИ, док., перех., розм. Домагатися чого-небудь з великими труднощами і стражданнями. Освітній ценз для сина вона вигорьовувала безсонними ночами над шитвом (Смолич, Мир.., 1958, 30).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигорьовую | вигорьовуємо |
2 особа | вигорьовуєш | вигорьовуєте |
3 особа | вигорьовує | вигорьовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигорьовуватиму | вигорьовуватимемо |
2 особа | вигорьовуватимеш | вигорьовуватимете |
3 особа | вигорьовуватиме | вигорьовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигорьовував | вигорьовували |
Жіночий рід | вигорьовувала | |
Середній рід | вигорьовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигорьовуймо | |
2 особа | вигорьовуй | вигорьовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигорьовуючи | |
Минулий час | вигорьовувавши |