вилизувати
ВИЛИЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЛИЗАТИ, ижу, ижеш, док., перех. 1. Лижучи, очищати кого-, що-небудь. Пестить [вовчиця] по черзі обох [дітей] і тіло вилизує ніжне (Зеров, Вибр., 1966, 256); // Лижучи, вибирати все без залишку з чого-небудь. - Певно, якийсь із них сметану крадену тут вилизував (Цюпа, Назустріч.., 1958, 355); Вони поїли все дощенту, висмоктали кісточки.. і, мов голодні коти, вилизали навіть миску (Коцюб., II, 1955, 23).
2. перен. Знищувати (про вогонь). Од хати й хлівця залишились тільки глиняні стінки, по яких ще перебігали золотенькі гадючки вогню, вилизуючи рештки дерева (Панч, Гомон. Україна, 1954, 125).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилизую | вилизуємо |
2 особа | вилизуєш | вилизуєте |
3 особа | вилизує | вилизують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилизуватиму | вилизуватимемо |
2 особа | вилизуватимеш | вилизуватимете |
3 особа | вилизуватиме | вилизуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вилизував | вилизували |
Жіночий рід | вилизувала | |
Середній рід | вилизувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилизуймо | |
2 особа | вилизуй | вилизуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вилизуючи | |
Минулий час | вилизувавши |