випрягатися
ВИПРЯГАТИСЯ, ається, недок., ВИПРЯГТИСЯ, яжеться, док. 1. Звільнятися від упряжі. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш - не випряжеться (Номис, 1864, № 10013).
2. тільки недок. Пас. до випрягати. Коли військо переходить до захисту, коні тоді випрягаються, вози накочуються голоблями на вози, скріплюються ланцюгами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 319).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрягаюся | випрягаємося |
2 особа | випрягаєшся | випрягаєтеся |
3 особа | випрягається | випрягаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрягатимуся | випрягатимемося |
2 особа | випрягатимешся | випрягатиметеся |
3 особа | випрягатиметься | випрягатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випрягався | випрягалися |
Жіночий рід | випрягалася | |
Середній рід | випрягалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрягаймося | |
2 особа | випрягайся | випрягайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випрягаючись | |
Минулий час | випрягавшись |