висьорбувати
ВИСЬОРБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСЬОРБАТИ, аю, аєш, док., перех. Сьорбаючи, випивати або з'їдати що-небудь без залишку. Висьорбував [Микола] миску юшки, де вчора варилась картопля, та йшов з косою (Ю. Янов., І, 1958, 51); Мовчки висьорбали його [розсіл], з'їли м'ясо (Фр., II, 1950, 80); Висьорбавши чуть тепленький, олією засмажений борщ, він якимсь, зрозумілим тільки Мокрині натяком, виказав, що поїв би ще чого-небудь (Іщук, Вербівчани, 1961, 191).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висьорбую | висьорбуємо |
2 особа | висьорбуєш | висьорбуєте |
3 особа | висьорбує | висьорбують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висьорбуватиму | висьорбуватимемо |
2 особа | висьорбуватимеш | висьорбуватимете |
3 особа | висьорбуватиме | висьорбуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висьорбував | висьорбували |
Жіночий рід | висьорбувала | |
Середній рід | висьорбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висьорбуймо | |
2 особа | висьорбуй | висьорбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висьорбуючи | |
Минулий час | висьорбувавши |