вишпаруваний
ВИШПАРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вишпарувати. Дмитро підібрав з землі обвуглений цурупалок і провів ним раз і вдруге по гладенькому вишпаруваному квадратику стіни (Коз., Гарячі руки, 1960, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вишпаруваний | вишпарувана | вишпаруване | вишпарувані |
Родовий | вишпаруваного | вишпаруваної | вишпаруваного | вишпаруваних |
Давальний | вишпаруваному | вишпаруваній | вишпаруваному | вишпаруваним |
Знахідний | вишпаруваний, вишпаруваного | вишпарувану | вишпаруване | вишпарувані, вишпаруваних |
Орудний | вишпаруваним | вишпаруваною | вишпаруваним | вишпаруваними |
Місцевий | на/у вишпаруваному, вишпаруванім | на/у вишпаруваній | на/у вишпаруваному, вишпаруванім | на/у вишпаруваних |