вкорінювання
ВКОРІНЮВАННЯ (УКОРІНЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкорінювати й вкорінюватися. Звичайно, малину розмножують кореневими паростками, що відростають з коріння маточних рослин, а ожиноподібні сорти- вкорінюванням верхівкових бруньок (Сад. і ягідн., 1957, 262).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вкорінювання | вкорінювання |
Родовий | вкорінювання | вкорінювань |
Давальний | вкорінюванню | вкорінюванням |
Знахідний | вкорінювання | вкорінювання |
Орудний | вкорінюванням | вкорінюваннями |
Місцевий | на/у вкорінюванні | на/у вкорінюваннях |
Кличний | вкорінювання | вкорінювання |