відбарабанити
ВІДБАРАБАНИТИ, ню, ниш, док., розм. 1. неперех, Закінчити, перестати барабанити.
2. перех. і без додатка, перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало. Відбарабанити польку; // Голосно, швидко й недбало прочитати, продекламувати або розповісти що-небудь. Відбарабанивши в одному місці, старий возний ішов далі (Гжицький, Опришки, 1962, 15); Відбарабанити вірш.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбарабаню | відбарабанимо |
2 особа | відбарабаниш | відбарабаните |
3 особа | відбарабанить | відбарабанять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відбарабанив | відбарабанили |
Жіночий рід | відбарабанила | |
Середній рід | відбарабанило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбарабаньмо | |
2 особа | відбарабань | відбарабаньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відбарабанивши |