відтоптаний
ВІДТОПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтоптати; // у знач. прикм. Задихана, з відтоптаними ногами, Оля застигла край прилавка (Юхвід, Оля, 1959, 191).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відтоптаний | відтоптана | відтоптане | відтоптані |
Родовий | відтоптаного | відтоптаної | відтоптаного | відтоптаних |
Давальний | відтоптаному | відтоптаній | відтоптаному | відтоптаним |
Знахідний | відтоптаний, відтоптаного | відтоптану | відтоптане | відтоптані, відтоптаних |
Орудний | відтоптаним | відтоптаною | відтоптаним | відтоптаними |
Місцевий | на/у відтоптаному, відтоптанім | на/у відтоптаній | на/у відтоптаному, відтоптанім | на/у відтоптаних |