гармоніювати
ГАРМОНІЮВАТИ, юю, юєш, недок. і док. І. неперех. Бути у відповідності з ким-, чим-небудь. Темно-русяве волосся прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89); Волосся її вже давно побіліло, і ця сивина, не гармоніювала з очима, в яких ще світилися молоді, яскраві вогники (Собко, Серце, 1952, 19).
2. перех., муз. Те саме, що гармонізувати 1. Пісні в хорі оброблялися обережно, шанобливою рукою; керівник, сам композитор, тільки гармоніював їх мелодії (Вол., Місячне срібло, 1961, 334).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гармоніюю | гармоніюємо |
2 особа | гармоніюєш | гармоніюєте |
3 особа | гармоніює | гармоніюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гармоніюватиму | гармоніюватимемо |
2 особа | гармоніюватимеш | гармоніюватимете |
3 особа | гармоніюватиме | гармоніюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гармоніював | гармоніювали |
Жіночий рід | гармоніювала | |
Середній рід | гармоніювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гармоніюймо | |
2 особа | гармоніюй | гармоніюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гармоніюючи | |
Минулий час | гармоніювавши |