гострість
ГОСТРІСТЬ, рості, ж., рідко. Те саме, що гострота. Так само спроквола, нібито бавлячись, провів [Пилип-з-Конопель] пальцем по тонкому лезу пробуючи дзвінку та зимну гострість (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 275); Миші теж в сей раз ліпше тут живеться, ніж давніше. нема тієї гострості на кожному слові (Л. Укр., V, 1956, 246).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гострість | гострості |
Родовий | гострості, гострости | гостростей |
Давальний | гострості | гостростям |
Знахідний | гострість | гострості |
Орудний | гострістю | гостростями |
Місцевий | на/у гострості | на/у гостростях |
Кличний | гостросте | гострості |