гужовий
ГУЖОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до гуж.
2. Який здійснюється на возах, на санях з участю живої тяглової сили. Гужовий підвіз; // Який складається з возів, саней і живої тяглової сили. Наша машина вплуталась у довжелезну гужову валку на шляху (Перв., Невигадане життя, 1958, 286); Гужовий транспорт; // Признач. для їзди на возах, на санях. Гужові шляхи.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гужовий | гужова | гужове | гужові |
Родовий | гужового | гужової | гужового | гужових |
Давальний | гужовому | гужовій | гужовому | гужовим |
Знахідний | гужовий, гужового | гужову | гужове | гужові, гужових |
Орудний | гужовим | гужовою | гужовим | гужовими |
Місцевий | на/у гужовому, гужовім | на/у гужовій | на/у гужовому, гужовім | на/у гужових |