дочумакуватися
ДОЧУМАКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Довго чумакуючи, зазнати чогось неприємного, небажаного. - Запріг би я волів моїх, Та віз поламався; Отак же ти, чумаченько, Дочумакувався! (Щог., Поезії, 1958, 237); Безжурно почав [Григорій] наспівувати про чумака, який до того дочумакувався, що і штани подерлись і очкур урвався (Стельмах, Хліб... 1959, 240).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дочумакуюся | дочумакуємося |
2 особа | дочумакуєшся | дочумакуєтеся |
3 особа | дочумакується | дочумакуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дочумакувався | дочумакувалися |
Жіночий рід | дочумакувалася | |
Середній рід | дочумакувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дочумакуймося | |
2 особа | дочумакуйся | дочумакуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | дочумакувавшись |