дьоготь
ДЬОГОТЬ, гтю, ч. Темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та кам'яного вугілля. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу, мазати голову дьогтем, натикати пір'ям (Мирний, IV, 1955, 235); З пнів та коріння.. гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар (Смолич, Мир.., 1958, 179); * У порівн. Засіли [Плачинда з Давидом] по самий драбиняк у чорному, як дьоготь, болоті (Стельмах, Хліб.., 1959, 105).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дьоготь | дьогті |
Родовий | дьогтю | дьогтів |
Давальний | дьогтеві, дьогтю | дьогтям |
Знахідний | дьоготь | дьогті |
Орудний | дьогтем | дьогтями |
Місцевий | на/у дьогті | на/у дьогтях |
Кличний | дьогтю | дьогті |