живильник
ЖИВИЛЬНИК, а, ч., техн. Клапан, що регулює надходження води, пального і т. ін. у машину, в апарат і т. ін. За своєю будовою [обпилювач ранцевий вентиляторний ОРВ] схожий на обпилювач ОР і відрізняється від нього більш удосконаленим живильником (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | живильник | живильники |
Родовий | живильника | живильників |
Давальний | живильникові, живильнику | живильникам |
Знахідний | живильник | живильники |
Орудний | живильником | живильниками |
Місцевий | на/у живильнику | на/у живильниках |
Кличний | живильнику | живильники |