залісений
ЗАЛІСЕНИЙ, а, е. 1. спец. Дієпр. пас. мин. ч. до залісити. Стопудові врожаї колоскових виростили десятки колгоспів на залісених землях (Рудь, Гомін.., 1959, 115).
2. прикм. Зарослий лісом. Важливою рисою матеріальної культури ранньонеолітичного населення залісених територій Української РСР була поява крем'яних рубаючих знарядь (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 40).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | залісений | залісена | залісене | залісені |
Родовий | залісеного | залісеної | залісеного | залісених |
Давальний | залісеному | залісеній | залісеному | залісеним |
Знахідний | залісений, залісеного | залісену | залісене | залісені, залісених |
Орудний | залісеним | залісеною | залісеним | залісеними |
Місцевий | на/у залісеному, залісенім | на/у залісеній | на/у залісеному, залісенім | на/у залісених |