занечищений
ЗАНЕЧИЩЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до занечистити. Занечищене бур'янами Харитоненкове поле (Горд., II, 1959, 155); * Образно. Старші письменники - учителі наші (ніде правди діти) більш прислухалися до живої народної мови, більш придивлялися до неї, ніж молодші, особливо ті, що одірвані од села, од народу і беруть за зразок не живу мову, а книжну, часто-густо покалічену та занечищену (Коцюб., III, 1956, 261).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | занечищений | занечищена | занечищене | занечищені |
Родовий | занечищеного | занечищеної | занечищеного | занечищених |
Давальний | занечищеному | занечищеній | занечищеному | занечищеним |
Знахідний | занечищений, занечищеного | занечищену | занечищене | занечищені, занечищених |
Орудний | занечищеним | занечищеною | занечищеним | занечищеними |
Місцевий | на/у занечищеному, занечищенім | на/у занечищеній | на/у занечищеному, занечищенім | на/у занечищених |