захропіти
ЗАХРОПІТИ, плю, пиш; мн. захроплять; ЗАХРОПТИ, пу, пеш; мин. ч. захріп і захропів, хропла, ло; док. 1. розм. Почати хропіти, хропти, видавати горлом глухі, хриплі звуки під час сну (про людей). Він як упав, так і захріп на всю хату (Н.-Лев., II, 1956, 271); Щуренко захропів і тут же, наляканий власним хропінням, прокинувся (Томч., Готель.., 1960, 27); // фам. Міцно заснути. [Писар:] Василь Миронович! Захріп... Е, шкода! (Кроп., І, 1958, 517); Глибока північ наступила. Все захропло мертвецьким сном (Пісні та романси.., II, 1956, 63).
2. Почати хропіти, видавати хропіння (про коней). Заскиглять перелякані собаки, і коні захропуть у стайні (Мик., II, 1957, 21); Раптом кінь зупинився, захріп і так позадкував, аж голоблі затріщали (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 121).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захроплю | захропимо |
2 особа | захропиш | захропите |
3 особа | захропить | захроплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захропів | захропіли |
Жіночий рід | захропіла | |
Середній рід | захропіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захропімо | |
2 особа | захропи | захропіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захропівши |