збризнути
ЗБРИЗНУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Однокр. до збризкувати. Галя зробила з головою Кирила все, що їй хотілося, навіть одеколоном збризнула (Собко, Звич. життя, 1957, 288); // фам. Випити могорич з приводу придбання чого-небудь і т. ін. - Недавнечко я прикупив собі земельки - так хуторок! І хотілося б мені ту земельку збризнути (Мирний, III, 1954, 285).
2. неперех. Піти, политися (про дощ). - Коли б то дощик збризнув - то усе б полізло із землі (Україна.., І, 1960, 294).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збризну | збризнемо |
2 особа | збризнеш | збризнете |
3 особа | збризне | збризнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | збризнув | збризнули |
Жіночий рід | збризнула | |
Середній рід | збризнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | збризнімо | |
2 особа | збризни | збризніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | збризнувши |