згоювати
ЗГОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗГОЇТИ, згою, згоїш, док., перех., діал. Загоювати [Коваль:] Кому ж розкажу, кому ж заповідаю ті тяжкі думи, що живили душу, згоювали рани серця, мов зцілющою водою?.. (Крон., V, 1959, 45); Вперед рушу, кликну других: Вкупі дихать, вкупі вмерти. Бідоласі, що в недугах, Згоїть рани, сльози втерти (Граб., І, 1959, 519); Я пісню знов почну І, може, нею серце згою (Рильський, І, 1960, 87).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згоюю | згоюємо |
2 особа | згоюєш | згоюєте |
3 особа | згоює | згоюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згоюватиму | згоюватимемо |
2 особа | згоюватимеш | згоюватимете |
3 особа | згоюватиме | згоюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | згоював | згоювали |
Жіночий рід | згоювала | |
Середній рід | згоювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згоюймо | |
2 особа | згоюй | згоюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | згоюючи | |
Минулий час | згоювавши |