злегковажити
ЗЛЕГКОВАЖИТИ, жу, жиш, док., перех. і чим. Легковажно поставитися до кого-, чого-небудь, недооцінити щось. Січовики трохи злегковажили удар Вишневецького, не розрахували спільних дій з кількох боків і в першій же сутичці були зломлені (Ле, Наливайко, 1957, 96); Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками (Кач., II, 1958, 27).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злегковажу | злегковажимо |
2 особа | злегковажиш | злегковажите |
3 особа | злегковажить | злегковажать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | злегковажив | злегковажили |
Жіночий рід | злегковажила | |
Середній рід | злегковажило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злегковажмо | |
2 особа | злегковаж | злегковажте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | злегковаживши |