зляпати
ЗЛЯПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Зробити що-небудь наспіх, недбало. Стою, задумавшись, над ліжком; стоїть поруч мене дід; милуючись, дивиться старими очима на свою роботу: - Таке-сяке зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (Вас., II, 1959, 73); А завфермою і ветлікар - пера в руки та чирк-чирк - зляпали акта і всю вину на Одарку звалили... (Ком. Укр., 7, 1956, 45).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зляпаю | зляпаємо |
2 особа | зляпаєш | зляпаєте |
3 особа | зляпає | зляпають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зляпав | зляпали |
Жіночий рід | зляпала | |
Середній рід | зляпало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зляпаймо | |
2 особа | зляпай | зляпайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зляпавши |