китобій
КИТОБІЙ, боя, ч. 1. Той, хто займається промислом китів (див. кит1 1). Так хочеться знать, як живуть китобої І як добувається в надрах руда (Шер., Дружбою.., 1954, 20); Рибалки, краболови й китобої Примор'я працюють в Охотському, Японському й Берінговому морях (Рад. Укр., 20.VІ 1963, 4).
2. Те саме, що китобоєць 1. Очевидно, Ерікові Олаунсену доводилося плавати в південних полярних морях на одному з норвезьких, а може інших китобоях, які рік у рік плавають туди по цінну здобич (Трубл., I, 1955, 406).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | китобій | китобої |
Родовий | китобоя | китобоїв |
Давальний | китобоєві, китобою | китобоям |
Знахідний | китобоя | китобоїв |
Орудний | китобоєм | китобоями |
Місцевий | на/у китобої | на/у китобоях |
Кличний | китобою | китобої |